РОЗДУМИ ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ..... Сьогодні відзначається День Соборності.. Саме цей день мав би бути не меншим державним Святом, чим день Незалежності, який мав би називатися днем Відродження Незалежності... Але цей день офіційним святом жоден президент України не визнав за святом. Знаєте чому? Тому що тоді прийдеться визнавати що ми не уламок "совка", і наша історія почалась не з 1991 року, а набагато раніше. І тоді прийдеться згадувати і за матеріальну частину правонаступництва. Тоді 73 роки на офіційному рівні будуть визнані як окупація і в РФ, як у правонаступника СРСР, хай і декларативно прийдеться вимагати відшкодування в РФ за окупацію. Те що в нас будувалися промислові гіганти не в рахунок, адже вони будувалися не в інтересах українського народу, але задля утвердження і обслуговування інтересів правлячої КПРС. Також прийдеться згадувати за реституцію, як основу приватизації, особливо коли питання стосуватиметься землі. УНР була? Була. Громадяни УНР, які мали власність, особливо землю, були? Були. Землю і не тільки землю в них відібрали? Так. І тоді треба відшкодовувати відібране.. А ще прийдеться відкривати архіви вкули більшому обсязі чим зараз.. Те що зараз зроблено владою з Вятровичем по архівах, це лише легенький перегляд..
Я не юрист. Але мої висновки логіки не позбавлені. І цю тему я лишень трохи зачепив.
Щодо єдності і єднання. До єднання закликають найбільше ті політичні проекти, які найбільше причетні до політичного розбрату. УНР і ЗУНР були об'єднані завдяки волевиявленню українців, але не демагогічним викрутасам тодішніх в нинішніх спекулянтів від політики. Тоді влада розправилася з Болбочаном, зараз влада розправляється з добровольцями. Тоді військовий міністр Мартос передавав всі дані більшовикам, зараз якщо не Шайтанов, то Матіос є агентами російських спецслужб. Тоді генерал Волох провалив усі військові здобутки полковника Болбочана, зараз генерали Муженко, Полторак, Назаров, Хомчак, Литвини не понесли покарання.. Винниченко доволі вільно почувався за радянської окупації і зміг вільно виїхати з СРСР, і підозріло непогано жив, пишучи свої посередні романи. Зараз Анатолій Шарій є афігєть яким фантастичним блогером, а в Порошенка непоганий бізнес в ..., "сліпому трасті" Хотів до тексту підібрати ілюстрацію.. Якусь епічну, вражаючу.. Нічого не спало на думку.. Може воно й ліпше...
Коментарі
Дописати коментар